- геологічна будова і корисні копалини
- К. утворюють півн.-сх. гілку Альпійської складчастої геосинклінальної обл. Європи. Виділяється ряд великих структурних елементів півн.-зах. - півд.-сх. простягання, розділених насувами: Передкарпатський передовий прогин, Зовнішні (Флішеві, або Складчасті К.), Внутрішні К., Закарпатський тиловий прогин. У Внутрішніх К. на тер. України виділяють Мармароський кристаліч. масив і зону Підгаля. Відповідно до простягання осн. структурних елементів К., виділяють зони зі специфічним набором к.к. У Передкарпатському прогині - самородна сірка, газ (Дашавське, Косівське та ін. род.), нафта (Бориславське, Битков-Бабченківське род.), озокерит (Бориславське род.), кам. і калійна солі (Калуш-Голінське, Стебницьке та ін. род.), в Закарпатському прогині - кам. сіль (Солотвинське род.), газ, буре вугілля (Ільницьке, Кривське род.), цеоліти. З неогеновим вулканізмом пов'язані ртутні (Великий Шаян, Боркут), жильні золото-поліметалічні і баритові (Беганське) род., алуніти, каоліни, перліти, бентонітові глини (Горбське род.). У фронтальній частині Зовніш. К. відомі род. нафти, в Мармароському масиві - род. доломіту, вапняків, мармурів, сировини для кам. литва. У метаморфіч. комплексі відомі вияви стратиформних колчеданно-поліметаліч., мідно-колчеданних, баритових і залізо-марганцевих руд. У К. розвинені мінеральні води, на півд.-зах. схилах К. і в Закарпатті - вуглекислі (род. Свалява, Поляна-Квасова). У зоні зчленування Передкарпатського прогину з Сх.-Європ. платформою розташовані род. азотних сульфатних вод. У Внутрішній зоні Передкарпатського прогину розвинені розсоли хлоридного (сульфат-хлоридного) складу (Моршин) - особливий, рідкісний тип слабомінералізов. вод з підвищеним вмістом органіч. речовини (Трускавець). У Закарпатському прогині поширені термальні і субтермальні води підвищеної мінералізації, які використовуються з лікувальною і теплоенергетичною метою.
Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. За загальною редакцією В.С.Білецького. 2001.